Запоріжжя - цілком російськомовне місто? Можливо. Але те, що воно спрагло потребує зустрічей з українськими письменниками, - факт незаперечний.
Марину Павленко запрошено туди уже вдруге за короткий час, і запорізькі школярі вкотре проявляли живий інтерес: як до її "Русалоньки із 7-В...", так до української книжки й українського слова узагалі.
Тим паче, тут, як і повсюди в Україні, ще досі не звикли, що письменник, якого вивчають у школі, може бути "живим", ба - навіть розкутим, веселим і нешаблонним. І що такою самою живою, не муміфікованою і не "нафталіновою" може бути й українська книжка.

"Русалонька із 7-В..." - повість не тільки для дітей, а й для дорослих, - ділилась враженнями своїх колег завуч Запорізької ЗОШ №34, - але всі ми прийшли до висновку, що нарешті в програмі з української літератури з’явився "нормальний" твір".
"Діти були дуже здивовані, що письменниця - "нормальна й цікава людина", -  відгукуються вчителі Запорізького ліцею №105.
"Пусть она говорит еще", - просили свою вчительку школярі ЗОШ №4, коли Марина Павленко завершила свій виступ і вже сім раз попрощалась зі слухачами, а вони все ще сиділи.

Дуже тепло приймали письменницю школярі і вчителі (на чолі з прекрасною Безверхньою Іриною Олександрівною) Запорізької гімназії №2, які, до того ж, створили неймовірно святкову атмосферу в залі, де відбувалось дійство.
Цікаво і жваво пройшли зустрічі в школах №11, 93 і 95.
А хлопці-семикласники Класичного ліцею після зустрічі навіть ухитрились поцілувати авторці руку.
Хочеться вірити, що подібні заходи не тільки залишають приємні враження і руйнують стереотипи й упередження щодо української книжки, але й дадуть хороші плоди для успіху й процвітання України.

P.S. За сприяння в організації зустрічей та за фотографії - щира вдячність Сергієві Королю й Алісі Король.

#Русалонька_з_7_В #Теза #Марина_Павленко